для 5-9 класів

 

Погоджено і схвалено                                              ЗАТВЕРДЖУЮ

педагогічною радою                                                Директор Іванівської

протокол №4                                                            спеціальної загальноосвітньої

від 30.08.2018                                                          школи-інтернат

                                                                                 ___________Л. Рибочка

                                                                                «31» серпня  2018 року

 

 

 

 

 Освітня програма для 5-9 класів

 Іванівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат 

Калинівського району

Вінницької обласної Ради

 

на 2018-2019 н.р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні положення

 

        Освітня програма  для здобувачів освіти ІІ ступеня (5-9 клас)  Іванівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Калинівського району Вінницької обласної Ради (далі школа-інтернат)  розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013р. за № 410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання i режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (aбo) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів».

        Освітня програма  окреслює рекомендовані підходи до планування й організацїі   освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової i повної загальної середньої освіти.

        Освітня програма визначає:

  • загальний обсяг навчального навантаження, який поданий в рамках навчального плану;
  • очікувані результати навчання здобувачів базової середньої освіти;
  • зміст навчальних предметів ;
  • перелік комплектів навчальних програм:

 

з/п

Перелік програм Класи Автор Рік

 

1.

 

Українська мова 5 – 7 Висоцька А.М. 2015
 7 – 9 Кравець Н.П. 2008
 2. Українська література 5 – 7 Висоцька А.М. 2015
7 – 9 Кравець Н.П. 2018
3. Математика 5- 6 Королько Н.І. 2015
7 – 9 Королькр Н.І. 2010
4. Історія України 7 – 9 Косанко Ю.М. 2015
5. Я у Світі 5 Трикоз С.В. 2014
6. Природознавство 5 -9 Трикоз С.В. 2015
7. Географія 6 – 9 Одинченко Л.К. 2015
8. Фізика і хімія у побуті 7 – 9 Татьянчікова І.В. 2015
9. Музичне мистецтво 5 – 8 Квітка Н.О. 2015
10. Образотворче мистецтво 5 – 8 Дмітрієва І.В. 2014
11. Трудове навчання (швейна справа) 5 – 9 Мерсіянова Г.М. 2010
12. Трудове навчання (столярна справа) 5 – 8 Гуріна Г.І. 1991
13. Трудове навчання (підготовка молодшого обслуговуючого персоналу) 9 – 10 Мирський Р.С. 1991
14. Інформатика 5 – 9 Кликова С.О. 2015
15. Основи здоров’я 5 – 9 Гладченко І.В. 2015
16. Фізична культура 5 – 9 Бобренко І.В. 2015

 

  • перелік корекційно-розвиткових программ:

 

 №

з/п

Перелік програм Класи Автор Рік

 

1. Програма корекційно – розвиткової роботи«Соціально – побутове  орієнтування»      5 – 9  Остапенко Л.І.,

Тарновська Л.І.

 

2016
2. Програма з корекційно – розвиткової роботи «Розвиток мовлення» 5 – 9 Хайдарова О.С.,                           Блеч Г.О. 2016
3. Програма з клрекційно – розвиткової роботи «Лікувальна фізична культура» 5 – 9 Бобренко І.В. 2016
4. Програма корекційно – розвиткової роботи «Ритміка» 5 – 9 Редько Л.О.

Безкоровайна Л.А.

2016

 

  • форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

        Загальний обсяг навчального навантаження для   5-9-x класів  складає  5 145 годин: для 5 класу – 875 годин/навчальний рік, для 6 класу – 980 годин/навчальний рік,  для 7 класу – 1050 годин/навчальний рік, для 8-9 класів – 1120 годин/ навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.  

       Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст i структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети.

        Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти складається з семи освітніх галузей «Мови i літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я i фізична культура».

        Освітня галузь «Мови i літератури» в навчальному плані реалізується через навчальні предмети: «Українська мова», «Українська література».

        Метою предмета «Українська мова» є надання учням такої мовної  освіченості та мовленнєвого розвитку, які б допомогли б їм успішно увійти в соціокультуринй простір країни і адаптуватися та інтегруватися в ньому по закінченню школи.

        Завданнями навчання української мови здобувачів освіти 5-9 класів виступають:

  • Навчання усного та писемного мовлення;
  • Формування вмінь спілкуватися в різних ситуаціях;
  • Прищеплення етичних і моральних рис школяра;
  • Розвиток та корекція психофізичних недоліків;
  • Виховання любові до української мови;
  • Надання особистісних рис засобами української мови.

        Матеріал предмета «Українська мова» дібрано з метою сприяння мовному та мовленнєвому розвитку школярів і з урахуванням трьох основних принципів навчання української мови: комунікативна змістовна лінія, лінгвістична містова лінія, українознавча змістова лінія, діяльнісна змістова лінія, навчально-мовна лінія.

У комунікативній змістовій лінії подано зміст роботи з формування вмінь сприймати усне та писемне мовлення, відтворювати його, працювати з усними і письмовими висловлюваннями різних типів, стилів і жанрів мовлення, з якими здобувачі освіти  щоденно стикатимуться як у навчальній діяльності так і в подальшій майбутній діяльності. Також закладено матеріал з мовленнєвознавчих понять: спілкування і мовлення, текст, діалог, монолог, типи, жанри та ситлі мовлення.

Лінгвістична змістова лінія – це курс мовної системи, якою здобувачі освіти мають оволодіти для поліпшення свого мовлення. Вона забезпечує певний обсяг знань змови, доступний особам з особливими освітніми потребами (орфоепічні, лексичні, граматичні, стилістичні знання) та сформовані на цій базі мовні вміння та навички.

В українознавчій змістовій лінії закладено перелік тем із розвитку мовлення, які орієнтують надавача освіти  на добір відповідних текстів, що знайомлять з історією, звичаями, традиціями, ремеслами, духовною культурою українського народу, загальнолюдськими моральними нормами. Українознавча змістова лінія сприяє збагаченню граматичної будови усного та писемного мовлення, розширенню лексичного запасу школярів, засвоєння етнокультурознавчих явищ та понять, зокрема символів, фразеологізмів, пов’язаних з народними традиціями, звичаями, ремеслами, побутом.

        Діяльнісна змістова лінія реалізується через ситсему вправ  і завдань комплексного характеру, усвідомлення учнями структури власної самостійної діяльності, розвиток їхніх мовленнєвих здібностей, оволодіння базовими мисленнєвими прийомами під час опанування рідної мови (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, класифікація, систематизація та ін.).

         Метою предмета «Українська література» у 5-9 класах є сформувати основи читацької культури у школярів, потребу читати художню літературу, прищепити інтерес до книги як до джерела інформаці, навчити сприймати художній твір як явище мистецтва, розумовий розвиток здобувачів освіти  і корекція його недоліків засобами художньої літератури.

        Завдання навчання читання:

  • Формування міцної навички читання;
  • Читацької самостійності, інтересів;
  • Виховання засобами літератури любові до України, її народу, його мови;
  • Прилучення до кращих літературних надбань;
  • Вироблення вмінь працювати з текстами різних жанрів, типів і стилів;
  • Розвиток і корекціяпізнавальних процесів.

        Основою структурування програми виступають змістові лінії Державного стандарту з читання: художні твори для читання та їх зміст, формування навички читання, смисловий і структурний аналіз тексту, художньо-естетичний розвиток, елементи літературознавчої пропедевтики, бібліотечні знання і вміння.

        Художні твори для читання та їх зміст. Коло читання охоплює кращі художні твори, доступні учням кожного класу. Це твори усної народної творчості: легенди, казки, перекази, думи; а також малі фольклорні жанри (загадки, скоромовки, лічилки, приказки, прислів’я тощо); доступні учням твори української класичної та сучасної літератури; твориз дитячої періодики – газет, часописів. За тематичним спрямування – це твори про Україну, минуле й сьогодення, про любров і шану до рідного краю, до української мови й цсторичного минулого України.

        Формування навички читання – продовження роботи над удосконаленням навички читання у школярів зокрема таких якісних ознак читання як темп, усвідомленість і виразність.

         Смисловий і структурний аналіз тексту. Здобувачі освіти вчаться аналізувати текст літературного твору як мистецтво слова.

Завданнями смилового структурного твору є сприймання художнього образу, розуміння того, що хотів хотів сказати автор цим твором, а науково-пізнавального тексту – розуміння смислових зв’язків, ознак, понять, явищ, висновків.

Художньо-естетичний розвиток. Формування в здобувачів освіти уміння сприймати засоби художньої виразності відповідно до їх функцій у художньому творі. Формування художньо-естетичних смаків, навчання емоційно переживати, виражати свої думки і почуття шляхом словесного малювання, переказу змісту прочитаного з творчим завданням, інсценізувати, складати загадки, план твору і за ним переказувати його зміст.

Елементи літературознавчої пропедевтики. Основним в літературній пропедевтиці є ознайомлення здобувачів освіти з літературою різних жанрів і стилів, текстами різних типів мовлення. Ознайомлення із доступними літературознавчими поняттями, потрібними для аналізу твору: це текст, заголовок, тема твору, головна думка.

         Матеріал змістової лінії «бібліотечно-бібілографічні знання й уміння» передбачає ознайомлення здобувачів освіти із різними видами видань, уміннями працювати з науковою, художньою книжкою, працював у шкільній та сільській бібліотеці, зокрема користуватися каталогами та вибирати книжки на певну тематику.         

                  Освітня галузь «Математика» реалізується через навчальні предмети:

«Математика». Метою математичної освітньої галузі є розвиток математичного мислення дитини, розпізнання в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, розумітиі оцінювати математичні факти і закономірності.

Основними завданнями викладання математики є:

  • Формування доступних кількісних. Просторових, часових уявлень та понять, знань провеличини, основи наочної геометрії;
  • Корекція та розвиток психічних процесів, пізнавальної ліяльності особистості;
  • Формування практичних умінь та навичок.

         Освітня  галузь  «Природознавство» реалізується  через  навчальні предмети: «Природознавство»(5 – 9 класи), «Фізика i хімія у побуті» (7-9 класи ), «Географія» (6 – 9 класи).

Метою навчального предмета «Природознавство» є формування в здобувачів освіти знань про природу, шляхом спостережень окремих об’єктів живої та неживої природи, уявлень та елементарних понять про конкретні об.єкти живої та неживої природи, усвідомлення в здобувачів освіти належності людини до природи та суспільства; створення передумов для бережного ставлення до навколишнього середовища.

Зміст предмета забезпечує вирішення таких завдань:

  • Надання здобувачам освіти знання про основні елементи неживої та живої природи, про будову і життя рослин, тварин, людини;
  • Сформувати цілісне уявлення про живу та неживу природу, про місце в ній людини; розкрити в доступній формі зв’язки між природою та трудовою діяльністю людей;
  • Сформувати правильне розуміння природних явищ і ставлення до них;
  • Сприяти усвідомленню здобувачами освіти необхідності охорони природи та раціонального використання її ресурсів;
  • Сформувати практичні вміння з вирощування рослин та догляду за тваринами;
  • Прищепити навички, що необхідні для збереження та зміцнення особистого здоров’я, попередження захворювань;
  • Сформувати зацікавлене ставлення до вивчення природи.

         Метою вивчення предмета «Фізика і хімія в побуті» є формування у школярів елементарних знань про основні властивості фізичних тіл і речовин, про найважливіші фізичні і хімічні процеси, явища та їх закономірності, дає змогу уточнити і розширити уявлення учнів про навколишній світ, його стан і про ті зміни, які відбуваються в ньому в результаті тих чи інших внутрішніх процесів і зовнішніх причин, дати їм правильне тлумачення. Пояснення причин фізичних і хімічних явищ буде сприяти закладенню основ наукового розуміння дійсності, що попередить виникнення помилкових уявлень.

        Зміст предмету дозволяє вирішити такі завдання:

  • Формування початкових політехнічних знань, вироблення в них життєво необхідних вмінь та навичок, які грунтуються на знаннях властивостей речовин, фізичних і хімічних закономірностей, необхідних для самостійної трудової діяльності;

–    Формування  світогляду, збагачення чуттєвого досвіду;

–    Корекції психіки, а також розвитку їх пізнавальної діяльності;

–    Розвиток логічного мислення у школярів, його розумових операцій (проведення аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, встановлення найважливіших причинно-наслідкових відношень та зв’язків);

–    Розвиток пам’яті та уваги, мовлення, уявлень, емоційно-вольової сфери, уваги розвитку мовлення, збагаченню їхнього словника відповідною лексикою (тертя, тиск, теплопровідність, важелі, блоки, ізолятори, провідники, розчинність тощо);

– Привчати спостерігати явища, помічати характерні, суттєво важливі закономірності та властивості предметів, виявляти причинні зв’язки між ними;

–    Пізнавати дію законів природи в найпростіших технічних процесах і враховувати їх у своїй практичній діяльності.

       Загальною метою вивчення предмету «Географія» є формування  елементарних географічних знань про природу, населення і господарство свого краю, України та зарубіжних країн; розкриття взаємодії людини і природи, взаємозв’язків і відношень між природними і суспільними явищами для забезпечення повноцінного функціонування особистості в оточуючому світі.

       Мета курсу реалізується через розв’язання наступних головних завдань:

  • формування елементарних географічних уявлень і понять про природу, населення та господарство різних територій;
  • засвоєння здобувачами освіти географічної термінології, необхідної для розуміння сучасної інформації і використання у повсякденному житті;
  • формування умінь практично застосовувати здобуті знання, користуватися джерелами географічної інформації;
  • розвиток розумових здібностей здобувачів освіти, зв’язного мовлення, емоційно-вольової сфери, пізнавального інтересу в процесі географічних спостережень, розв’язання конкретних практичних завдань різного характеру, самостійного набуття нових знань;
  • сприяння національно-патриотичному, екологічному, морально-етичному, естетичному вихованню.

       Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується через навчальні предмети: «Історія України» (7-9 класи), «Я у світі» (5 клас)

       Метою предмету «Історія України» є:

      –  формування в здобувачів освіти знань про життя людей на території сучасної України з найдавніших часів до сьогодення, уявлень та елементарних понять про побут, звичаї, традиції, вірування, боротьбу за рідну землю наших предків у добу Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Гетьманщини, Російської та Австро-Угорської імперій, українських держав 1917-1920 років, УРСР, незалежної України;

     – розвиток і корекція психічних процесів (мислення, пам’яті, уваги, уяви, сприймання), емоційно-вольової сфери, усного зв’язного мовлення, збагачення активного словника, просторової орієнтації тощо;

     – виховання самостійності, активності, поваги до матеріальних і духовних здобутків попередніх поколінь,  любові до Батьківщини, усвідомлення належності до українського народу та поваги до його історії.

        Зміст програми складається з чотирьох частин: «Історія України ІХ-ХVІ століть»  (7 клас), «Історія України ХVІ-ХІХ століть» (8 клас), «Історія України ХХ  – початку ХХІ століть» (9 клас), «Основи правових знань» (10 клас).

        Зміст предмета забезпечує розв’язання наступних завдань:

      1) формування правильних історико-хронологічних, історико-просторових, фактологічних уявлень про основні події, явища і процеси, які відбувалися в житті українського народу;

      2) усвідомлення здобувачами освіти конкретно-історичних (на матеріалі одного-декількох уроків), загально-історичних (за результатами вивчення матеріалу одного чи декількох розділів) та основних соціологічних понять (на основі опрацювання всього курсу історії за певний клас);

      3) формування вмінь:

– давати характеристику найважливішим історико-політичним діячам, оцінювати їх діяльність;

– визначати причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями і явищами;

– знаходити історико-географічні об’єкти на сучасній, історичній та контурній карті;

– локалізовувати найважливіші історичні події у часі, визначати їх віддаленість від сучасності;

– співставляти рік (подію) зі століттям, визначати його частину;

– визначати хронологічну послідовність, тривалість історичних подій;

­– порівнювати окремі історичні події, явища, встановлювати їх різницю і схожість;

– наводити приклади найвідоміших культурних пам’яток України;

– використовувати вивчені історичні поняття під час відповіді;

      4) виховувати любов до Батьківщини, рідного краю, бережного відношення до природних і культурних пам’яток України, поважного й толерантного ставлення до представників інших національностей.

        Метою навчального предмета «Я у світі» є особистісний розвиток здобувача освіти, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

       Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:

   – формування у осіб з особливими освітніми потребами системи уявлень та елементарних понять про соціальні норми, традиції українського народу, культурні і статево-рольові стандарти поведінки;

   – виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як найвищої цінності;

   – формування практичних умінь і навичок поведінки у природі і соціальному середовищі;

   – оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права;

   – забезпечення первинними ціннісними орієнтаціями щодо природи, природоохоронної діяльності, культурної спадщини України, регіону, сім’ї;

   – розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування із соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях;

   – формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки.

   – підвищення рівня готовності учнів до засвоєння суспільствознавчого, історичного матеріалу в наступних класах шляхом уточнення, розширення і систематизації уявлень про окремі соціальні явища, про життя і традиції українського народу.

       Освітня галузь «Мистецтво»  реалізується  через навчальні предмети: «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво» (5-8 класи).

        Метою предмета «Музичне мистецтво» є особистісний розвиток здобувача освіти і збагачення його емоційно-естетичного досвіду під час сприймання та інтерпретації творів музичного мистецтва і музично-практичної діяльності, а також формування ціннісних орієнтацій, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному розвитку.

Загальна мета конкретизується в основних і специфічних корекційно-розвивальних завданнях, які спрямовані на формування освітніх компетенцій:

    – формування культури почуттів, збагачення емоційно-естетичного досвіду, розвиток універсальних якостей особистості (загальнокультурна компетенція);

    – розвиток пізнавальної діяльності в процесі опанування вокально-хоровими вміннями та навичками – здатності керуватися набутими музичними знаннями та вміннями у процесі музичної діяльності;

    – розвиток моторно-рухової сфери (предметна компетенція та компетенція особистісного самовдосконалення);

    – формування здатності сприймати та інтерпретувати музичні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, судження, оцінки (комунікативна компетенція);

    – формування уявлень про сутність, види та жанри музичного мистецтва, особливості його інтонаційно-образної мови, розвиток різних функцій мовлення в процесі засвоєння основних музичних понять та відповідної термінології – пізнання навколишнього світу засобами музичного мистецтва (інформаційна та навчально-пізнавальна компетенції);

     – розвиток емоційно-естетичного ставлення до творів музики, формування музичних інтересів, потреб, загальних і музичних здібностей, творчого потенціалу особистості (ціннісно-сенсова компетенція);

     – виховання основних моральних та комунікативних якостей особистості, формування національної свідомості в процесі розуміння учнями зв’язків музики з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем життєдіяльності людини (загальнопредметна та загальнокультурна компетенції).

        Метою предмета «Образотворче мистецтво» є: особистісний розвиток здобувачів освіти на основі досягнення освітньої (засвоєння елементарних художньо-естетичних знань та оволодіння графічно-практичними уміннями і навичками) та корекційно-розвиткової  (сенсорний, інтелектуальний, емоційний розвиток) цілей.

Зміст курсу реалізується в процесі опанування художньо-естетичних знань, сприймання й розуміння, репродукування художніх образів та оволодіння графічно-практичними уміннями й навичками за обов’язкової спрямованості навчальног процесу.

Головні завдання викладання образотворчого мистецтва:

  • Збагачення знань і уявлень про види та жанри образотворчо­го мистецтва, його роль у житті людей; ознайомлення здобувачів освіти із кра­щими творами декоративно-ужиткового та народного мистецтва, жи­вопису, скульптури, архітектури, графіки.
  • Активізація, корекція і спеціальна спрямованість пізнаваль­ної діяльності здобувачів освіти шляхом систематичного, цілеспрямованого роз­витку вмінь: розпізнавати й визначати форму, будову, розміри та пропорції окремих частин, колір, просторове розташування предме­тів у навколишній дійсності й у творах мистецтва; аналізувати, по­рівнювати (виявляти подібність і відмінність) предмети та явища, знаходити суттєві ознаки, встановлювати логічні зв’язки; визначати послі-довність роботи під час малювання, здійснювати контроль за своєю роботою, відповідно оцінювати результати.
  • Розвиток адекватності проявів емоційних реакцій у процесі сприймання творів образотворчого мистецтва; стимулювання свідо­мого емоційно-ціннісного ставлення до естетичних явищ дійсності й мистецтва; розвиток усвідомленості, відповідності та самостійності оцінних суджень, інтересу до художньої творчої діяльності; здатно­сті до сприймання, розуміння і відтворення художніх образів.
  • Формування елементарних навичок декоративного малюван­ня, малювання з натури, з пам’яті, за уявою та уміння застосовувати їх в навчальній, трудовій та суспільно корисній діяльності.
  • Виправлення недоліків моторно-рухової сфери, розвиток еле­ментів сенсорної культури (чуття кольору, форми, ритму, симетрії, пропорції, розмірів тощо).
  • Збагачення, уточнення й активізація словникового запасу за рахунок спеціальної лексики, удосконалення фразового мовлення..
  • Виховання в школярів основних моральних якостей особисто­сті, працелюбності, охайності, наполегливості, уміння працювати самостійно й у колективі.

       Для вирішення цих завдань у програмі передбачено такі змістові лінії: декоративне малювання, малювання з натури, тематич­не малювання, бесіди про образотворче мистецтво.

       Малювання з натури. Змістом уроків малювання з натури є зображення різноманітних предметів, дібраних з урахуванням гра­фічних можливостей здобувачів освіти.

       Обов’язково передує вивчення зображува­ного предмета: визначення його форми, конструкції, розміру склад­ників, їх кольору та взаєморозташування. Важливо виробити в учнів потребу порівнювати свій малюнок із натурою і окремі деталі ма­люнка між собою. Істотне значення для цього має розвиток у шко­лярів уміння застосовувати середню (осьову) лінію, а також користу­ватися допоміжними (додатковими) лініями для перевірки правиль­ності малюнка.

       Декоративне малювання. Змістом уроків декоративного ма­лювання є складання різних візерунків, призначених для прикраси предметів ужитку, а також оформлення святкових листівок, плака­тів, запрошень тощо.

       Паралельно з практичною роботою на уроках декоративного ма­лювання здобувачі освіти ознайомлюються зі зразками народного декоративно- ужиткового мистецтва. Демонстрація творів народних майстрів до­зволяє дітям зрозуміти красу виробів і доцільність використання їх у побуті. Під час занять школярі отримують відомості про застосу­вання візерунків на тканинах, килимах, шпалерах, посуді, іграшках, ознайомлюються з художнім різьбленням по дереву і кістці, склом, керамікою та іншими виробами – предметами побуту.

       Завдання з декоративного малювання: складання візерунків за готовими зразками, за поданою схемою, з поданих елементів, самостійне скла­дання візерунків.

        Малювання за темою. Змістом уроків тематичного малювання є зображення предметів і явищ навколишнього світу та ілюстрація уривків із літературних творів.

        Корекційно-виховні завдання уроків тематичного малювання вирішуватимуться значно ефективніше, якщо перед практичною ро­ботою школярів проводити відповідну підготовчу роботу. Необхід­но запропонувати школярам визначити сюжет, назвати й усно опи­сати об’єкти зображення, розповісти, як, де й у якій послідовності їх намалювати. Для точнішої передачі предметів на малюнку доцільно використовувати, за можливості, реальні об’єкти, а для чіткішого розташування елементів малюнка на аркуші паперу слід активізовувати комбінаторну діяльність здобувачів освіти із моделями та макетами. З ме­тою збагачення зорових уявлень школярів доцільно використовува­ти книжкові ілюстрації, плакати, листівки.

       Бесіди про образотворче мистецтво.  Метою бесіди про образотворче мистецтво є вироблення в здобувачів освіти умінь визна­чати сюжет, розуміти зміст твору та його головну думку, а також усвідомлювати деякі, доступні для осмислення, засоби художньої виразності. Розуміння художнього образу має спиратися на ство­рення емоційного контакту з твором, на вдосконалення навичок аналітико-синтетичної діяльності, а також на збагачення емоційно-особистісного досвіду школяра з урахуванням виховних, освітніх та коригувальних аспектів, закладених у самому змісті мистецтва.

       Освітня галузь «Технології» реалізується через навчальні предмети: «Трудове навчання» (5клас – «Кухарська справа», «Столярна справа»; 6клас – «Квітникарство», «Шевська справа»; 7 клас – «Столярна справа», «Швейна справа»; 8 клас – «Квітникарство», «Швейна справа»; 9 клас – «Квітникарство», «Шевська справа») «Інформатика»        (5-9  класи).

        Метою предмету «Трудове навчання» є: створення додаткової форми освіти осіб з особливими освітніми потребами для подальшої соціалізації в суспільстві, виховання і розвиток особистості, а також створення умов для розвитку творчого потенціалу. Програма складена на основі принципів достатності для навчання праці і корекції психофізичного розвитку особистості.

       Підготовка здобувачів освіти до самостійного трудового життя досягається за умови розв’язання наступних завдань:

  • формувати трудові навички і уміння осіб з особливими освітніми потребами;
  • коригувати порушення психофізичного розвитку, недоліки трудової діяльності,
  • навчити здобувачів освіти навичкам і прийомам традиційної та художньої обробки матеріалів різних видів;
  • навчити застосовувати отримані знання і уміння на практиці;
  • виховати працьовитість, ощадливість, акуратність в роботі з матеріалами і інструментами;
  • розвинути у здобувачів освіти навички екологічної культури;
  • розвинути у здобувачів освіти самостійність, щоб адаптуватися до соціальних умов.

       Мета предмету «Інформатика»:

  1. Використання комп’ютерних технологій для корекції порушень та загального розвитку осіб з особливими освітніми потребами, їх соціалізація, адаптація до сучасного життя;
  2. Створення основ використання комп‛ютерів в інших напрямках навчальної діяльності.

        Завдання:

  1. Адаптувати сприйняття дитини до нового виду подачі та передавання інформації;
  2. Розвивати уміння алгоритмічно мислити, що означає вміння представити складну дію у вигляді організованої послідовності простих дій, уміння діяти за інструкцією;
  3. Розвивати пізнавальний інтерес до використання інформаційних технологій та способах їх практичного застосування;
  4. Розвивати взаємодопомогу та вміння спілкуватися.

Очікувані навчальні досягнення

На кінець вивчення курсу «Основи комп’ютерної грамотності» здобувачі освіти повинні:

     Знати:

  • техніку безпеки при роботі за комп’ютером;
  • основні пристрої комп’ютера, поняття, терміни та налаштування інтерфейсу;
  • прикладні програми, включаючи Paint, Word, Excel, Power Point.

      Вміти:

  • вмикати і вимикати комп’ютер;
  • користуватися клавіатурою і мишкою комп’ютера для введення інформації;
  • здійснювати елементарні дії з файлами і папками ;
  • копіювати інформацію на змінний носій;
  • працювати з антивірусними програмами;
  • створювати архів і витягувати з архіву файли, папки, програми;
  • застосовувати текстовий редактор для набору, редагування та форматування текстів;
  • використовувати графічний редактор для створення і редагування малюнків;
  • виконувати обчислення за допомогою програми «Калькулятор» та MS Excel;
  • створювати і демонструвати презентації в програмі MS Power Point;
  • прослуховувати музику та переглядати відео в програмі Windows Media Player;
  • знаходити необхідну інформацію в глобальній мережі Internet;
  • використовувати отримані знання у практичній діяльності.

       Освітня галузь «Здоров’я i фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» (5-9 класи),    «Фізична культура» (5-9 класи). Фізичний розвиток учнів забезпечується шляхом проведення уроків фізичної культури, занять з ритміки, лікувальної фізичної культури.

       В навчальний план  включено години корекційно-розвиткових занять, зміст яких зумовлений особливостями психофізичного розвитку здобувачів освіти i реалізується через «Соціально-побутове орієнтування», «Розвиток мовлення», «Лікувальну фізкультуру», «Ритміку»;

        Корекційно-розвиткові заняття проводять педагоги: вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, вчитель фізичної культури, вчитель музичного мистецтва.

        Варіативна складова навчального плану використовується на:

  • підсилення предметів інваріантної складової;
  • запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рідний край, хореографія, креслення, основи споживчих знань, світ професій тощо);
  • індивідуальні заняття та консультації.

      Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується   завдяки запровадженню в навчальній програмі резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб здобувачів, вирівнювання ïx досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

      Навчання дітей з помірними інтелектуальними порушеннями здійснюється за спеціальними навчальними програмами та (aбo) за індивідуальною програмою.  Здійснюється адаптація змісту освіти до пізнавальних можливостей учнів, що виявляється у зменшенні обсягу матеріалу, його спрощенні за характером та структурою.

      Години з фізичної культури враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 №144, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. За №410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання i режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів».

        Години корекційно-розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

        Нормативи наповнюваності класів, виховних гpyп та поділ класів на групи під час вивчення окремих предметів  встановлений відповідно до наказу Міністерства освіти i науки України  від 20.02.2001 р.  № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Структуру навчального року, графік шкільних канікул визначений відповідно до рекомендацій Міністерства освіти i науки України.

       Збереження здоров’я дітей належить до одного з головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

       Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-ти денним навчальним тижнем.

       Очікувані результати навчання здобувачів освіти. 

       Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, визначено завдання, які  реалізовує вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання  забезпечують формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

 

 

№зз  

 

Ключові компетентності Компоненти
 

1

Спілкування державною мовою   Уміння: (самостійно a6o за допомогою) ставити запитання та розпізнавати проблему; робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати та перетворювати тексти задач письмово, грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень, поповнювати свій активний та пасивний словниковий запас.

Ставлення: розуміння чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання   властивостей, доведення правил, теорем.

2  

Математична компетентність

Уміння: (самостійно aбo за допомогою) оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними ); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати та досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів i явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язання математичних задач, зокрема таких, що моделюють реальні життєві ситуації.

3 Основні компетентності у природничих науках i технологіях Уміння: (самостійно aбo за   допомогою) розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища та процеси; користуватися технологічними пристроями.      

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови наук, техніки та технологій, усвідомлення ролі наукових ідей у сучасних інформаційних технологіях.

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.

4  

Інформаційно- цифрова компетентність

Уміння: (самостійно та за допомогою) структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати ii достовірність; доводить істинність тверджень.

Ставлення: осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язання математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.

 

5

 

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: (самостійно та за допомогою) визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження a6o визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань i вмінь; зацікавленість     у     пізнанні     світу;    розуміння вчитись впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.

6 Ініціативність i підприємливість Уміння: (самостійно та за допомогою) вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії практичності, ефективності з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та заміщати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що ycпix команди

— це особистий ycпix; позитивне оцінювання                               та

підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).

7 Соціальна i громадянська

компетентності

Уміння: (самостійно та за допомогою) висловлювати власну думку, слухати i чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію,

родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг i товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість i поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; повага до прав людини.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.

8 Обізнаність i самовираження у сфері культура

 

Уміння: (самостійно та за допомогою) висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог,національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування та взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

 

9 Екологічна грамотність i здорове життя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уміння: (самостійно та за допомогою) аналізувати та оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні та соціальні наслідки рішень.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне, бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

 

Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню у здобувачів освіти уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях.

Навчання з наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • Організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального i фізичного середовища навчання;
  • Окремі предмети — виходячи із            наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади i методи навчання, реалізуються над предметні, між класові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна i залежить від цілей i змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • предмети за вибором;
  • роботу в проектах;
  • позакласну навчальну роботу i роботу гуртків.

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека і сталий розвиток

Формування в здобувачів  освіти   соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля i розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, ïx збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формування критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища i людини.

 

Громадянська відповідальність

 Сприятиме формуванню відповідального громадянина, що розуміє принципи та механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія засвоюється переважно через колективну діяльність, яка поєднує окремі предмети між собою та розвиває у здобувачів освіти готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності i думок.

Вивчення окремого предмета  викликає у здобувачів освіти якомога більше позитивних емоцій, а ïï зміст —  націлений на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, наполегливості та чесності. Приклад вчителя є важливим у формуванні толерантного ставлення один до одного, незалежного від рівня навчальних досягнень та особливостей психофізичного розвитку.

 

Здоров’я і безпека

Завданням наскрізної лінії  є становлення здобувача освіти як свідомого громадянина, здатного вести здоровий спосіб життя та формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку та охорону здоров’я (текстові завдання пов’язані з середовищем дорожнього pyxy, рухом пішоходів транспортних засобів).

Підприємливість i фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння здобувачами освіти практичних аспектів фінансових питань, (здійснення заощаджень, інвестування запозичення, страхування кредитування тощо).

Реалізується через розв’язування практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Освітня програма  передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

 

Структура  навчального  року :

І семестр розпочинається святом День знань  3 вересня і закінчується  28 грудня 2018 року;

ІІ семестр з 14.01.2019 року до 27 травня 2019 року.

Осінні канікули: з 29 жовтня до 4 листопада 2018 року.

Зимові канікули: з 31 грудня до 13 січня 2019 року .

Березневі канікули: З 25 до 31 березня 2019 року.

Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 830 до 1505 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи.

   На основі освітньої програми складено навчальний план відповідно до наказу МОН України від 12.06.2018 року № 627 (таблиця №18)

Освітня програма оприлюднюється на сайті школи-інтернат.

 

Режим роботи школи

на 2018-2019 н.р.

 

  Підготов.-4 класи 5-10 класи
Підйом

Ранкова гімнастика

Ранковий туалет

Сніданок

Прогулянка

Підготовка до уроків

Навчальні заняття

Другий сніданок

Прогулянка, ігри

Обід

Денний сон

Підготовка домашніх завдань

Ігри. Відпочинок

Позакласні виховні заходи

Ігри. Відпочинок

Вечеря

Прогулянка перед сном

Вечірній туалет

Підготовка до сну 

Сон

7.00 – 7.05

7.05 – 7.15

7.15 – 7.55

7.55 – 8.15

8.15 – 8.25

8.25 – 8.30

8.30 – 13.15

10.10 – 10.30

13.15 – 14.00

14.00 – 14.30

14.30 – 15.30

16.00 – 17.00

17.00 – 17.30

17.30 – 18.00

18.00 – 19.00

19.00 – 19.30

19.30 – 20.00

20.00 – 20.30

20.30 – 21.00

 21.00-7.00

7.00 – 7.05

7.05 – 7.15

7.15 – 7.35

7.35 – 7.55

7.55 – 8.20

8.20 – 8.30

8.30 – 15.05

11.15 – 11.35

15.10 – 15.30

16.00 – 18.00

18.00 – 18.30

18.30 – 19.00

19.00 – 19.30

19.30 – 20.00

20.00 – 20.30

20.30 – 20.50

20.50-21.00

21.00-7.00      

 

 

Погоджено і схвалено                                            ЗАТВЕРДЖУЮ

педагогічною радою                                              Директор Іванівської

протокол №4                                                          спеціальної загальноосвітньої

від 30.08.2018                                                        школи-інтернат

                                                                               ___________Л. Рибочка

                                                                               «31» серпня  2018 року

 

Навчальний план

 Іванівської спеціальної загальноосвітньлї школи-інтернат Калинівського району Вінницької обласної Ради для дітей з для з інтелектуальними порушеннями

на 2018-2019 н.р.

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
5 клас 6 клас 7 клас 8 клас 9 клас
Мови і літератури Українська мова 3 3 3 3 2
Українська література 2 2 2 2 2
 

Суспільствознавство

Історія України 2 2 2
Я у Світі 1
Основи правознавства
Математика Математика 4 5 4 4 4
 

Природознавство

Природознавство 1 1 1 2 2
Географія 2 1 2 2
Фізика і хімія в побуті 2 2 2
Мистецтво Музичне мистецтво 1 1 1 1
Образотворче мистецтво 1 1 1 1
Технології Трудове навчання 7 8 8 8 11
Інформатика 1 1 1 1 1
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1
Фізична культура 2 2 2 2 2
Разом 24 27 29 31 31
 

Корекційно-розвиткові заняття

Соціально-побутове орієнтування 2 2 2 2 2
Розвиток мовлення 1 1 1 1 1
Лікувальна   фізкультура 1 1 1 1 1
Ритміка 1 1 1 1 1
Додатковий час на навчальні предмети Українська література 1 1 1 1 1

Наказ МОН України  від  12.06.2018  № 627 ( таблиця 18)

 

Заступник директора з начально-виховної роботи                          Т. Ткачук

Пошук
Архіви