для 2-4 класів

 

Погоджено і схвалено                                                                         ЗАТВЕРДЖУЮ

педагогічною радою                                                                           Директор Іванівської

протокол №4                                                                                       спеціальної загальноосвітньої

від 30.08.2018                                                                                     школи-інтернат

                                                                                                           ___________Л. Рибочка

                                                                                                           «31» серпня  2018 року

 

 

 

 

Освітня програма для 2-4 класів

Іванівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат

Калинівського району 

Вінницької обласної Ради

 

на 2018-2019 н.р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні положення

        Освітню програму для здобувачів освіти І ступеня (2-4 класи)  Іванівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Калинівського району Вінницької обласної Ради (далі – школа-інтернат) розроблено на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 №144, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання i режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів».

       Освітня програма школи-інтернату окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами.

        Освітня програма визначає:

 – загальний обсяг навчального навантаження, який поданий в рамках навчального плану;

 – очікувані результати навчання здобувачів початкової освіти,

 – зміст навчальних предметів;

 – перелік   навчальних програм, які будуть використані при складанні                                                        календарно – тематичних планів:

 

 №з/п  Програми Клас Автор Рік
1.  Українська мова 2 – 4 А.М. Висоцька 2014
2. Математика 2- 4 Н.В. Королько 2014
3. Природознавство 2 – 4 С.В. Трикоз 2014
4. Я у світі 3 – 4 С.В. Трикоз 2014
5. Фізична культура 2 – 4 І.П. Бобренко 2014
6. Основи здоров’я 2 – 4 І.В. Гладченко 2014
7. Трудове навчання 2 – 4 О.В. Чеботарьова 2014
8. Музичне мистецтво 2 – 4 Н.О. Квітка 2014
9. Образотворче мистецтво 2 – 4 І.В. Дмітрієва 2014
  10. Музичне мистецтво  2 – 4 О.Н. Квітка 2014

 

 – перелік корекційно – розвиткових     програм,    які     будуть використані при складанні календарно – тематичних  планів:

 

№з/п Програми Класи Автор Рік
1. Соціально – побутове орієнтування 2 – 4 Н.А. Ярмола 2014
2.  Програма корекційно – розвиткової роботи «Лікувальна фізкультура» 2 – 4 І.В. Бобренко 2016
3. Програма корекційно – розвиткової роботи «У світі ритмів» 2 – 4 Левченко Л.Й., Гладченко І.В. 2016
3. Програма корекційно – розвиткової роботи «Музичні краплинки» 2 – 4 Шелкунова Н.О., Міненко А.В. 2016

 

 – форми організації освітнього процесу     та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

       Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 2-4-x класів загальної середньої освіти складає 2275 годин/навчальний рік: для 2-х класів — 735 годин/навчальний рік, для 3-x, 4-х класів — 770 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані школи-інтернату I ступеня для  дітей  з  особливими  освітніми потребами (далі — навчальний план).

        Навчальний план  дає цілісне уявлення про зміст i структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між предметами за роками навчання,   визначає   гранично   допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти.  Навчальний    план  передбачє   реалізацію   освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову спеціальної школи загальної середньої освіти, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси  за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

        Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми  потребами  складається  з семи освітніх  галузей: 

«Мови i літератури»,

«Математика»,

«Природознавство», 

«Суспільствознавство»,

«Мистецтво»,

«Технології»,

«Основи здоров’я і фізична культура».

 

Галузь «Мови i літератури»

«Українська мова (мова i літературне читання)».

2-4 класи

Пояснювальна записка

 Метою навчання української мови як навчального предмету є формування у школярів елементарних знань з мови і правопису та відповідних їм умінь, забезпечення початкового рівня комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей здобувачів освіти початкових класів, корекція недоліків психофізичного розвитку.

  Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких завдань:

 – створення позитивної мотивації до засвоєння знань;

 – формування елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих навичок і вмінь;

 – формування елементарних навичок і вмінь з усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма), забезпечення їх гармонійного розвитку;

 – залучення до національної культури народу, мова якого вивчається;

 – сприяння розумовому, моральному, соціокультурному та естетичному розвитку особистості;

 – формування вміння вчитися.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти для осіб з  особливими  освітніми потребами  у програмі з української мови реалізовано такі основні змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Мовленнєва змістова лінія, яка є основною, передбачає розвиток усного і писемного мовлення здобувачів освіти, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу. З цією метою розвиваються, удосконалюються усні види мовленнєвої діяльності, якими здобувачі освіти певною мірою оволоділи у дошкільному віці (слухання-розуміння, говоріння), а також формуються, вдосконалюються види мовленнєвої діяльності, пов’язані з писемним мовленням (читання вголос і мовчки, робота з дитячою книжкою, письмові види робіт).

Мовна змістова лінія, маючи спрямованість на засвоєння школярами знань про мову, мовні вміння, розробляється з урахуванням того, що в початковому курсі формування в здобувачів освіти знань про мову, умінь виконувати певні види елементарного мовного аналізу, є пропедевтичним. Цю роботу слід підпорядковувати розвитку в здобувачів освіти орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних умінь.

Соціокультурна змістова лінія передбачає формування в здобувачів освіти уявлення про мову як форму вияву культури українського народу; розширення уявлень школярів про свою державу Україну, культуру українського народу, засвоєння національних формул мовленнєвого етикету тощо. Ця робота має органічно поєднуватися з іншими аспектами навчання і реалізовуватися за допомогою дібраних навчальних текстів, тем для побудови діалогів і монологічних зв’язних висловлювань різних видів, використання тематичних груп слів, стійких висловів, у яких відображаються особливості матеріальної і духовної культури народу, його національного характеру.

Діяльнісна змістова лінія спрямована на формування у молодших школярів уміння вчитися, яке дає їм змогу організовувати і контролювати свою навчальну діяльність і забезпечується послідовною мотивацією навчання, розвитком здатності докладати власних зусиль для досягнення результату, виконувати мисленнєві операції і практичні дії, формуванням навичок самоконтролю і самооцінки.

 

Математична галузь

«Математика»

Пояснювальна записка

Мета:

 – формувати в здобувачів освіти кількісні, просторові і часові уявлення, опанування якими дає їм можливість після закінчення адаптуватися до життя у суспільстві;

 – навчити виконувати арифметичні дії;

 – ознайомитися з найпростішими величинами та одиницями їх вимірювання;

 – навчити застосовувати набуті знання й уміння під час розв’язування арифметичних задач;

 – сформувати вміння розв’язувати прості та складені арифметичні задачі;

 – креслити прямі лінії, відрізки, будувати прості геометричні фігури, розпізнавати їх властивості.

 

Завдання предмету «Математика»:

 – корекцією та розвитком пізнавальної діяльності, особистісних якостей дитини,

 – формуванням вмінь планувати свою діяльність,

 – здійснювати контроль та самоконтроль,

 – виховання наполегливості, допитливості, терплячості, працьовитості.

 – практична спрямованість математики і зв’язок з іншими навчальними предметами, життям,

 – підготовка до оволодіння професійно-трудовими знаннями і навичками,

 – вчити використовувати математичні знання в нестандартних ситуаціях.

 

 

Освітня галузь «Суспільствознавство»

«Я у світі»

Пояснювальна записка

 Метою навчального предмета «Я у світі» є особистісний розвиток здобувача освіти, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

 Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:

– формування у осіб з особливими освітніми потребами системи уявлень та елементарних понять про соціальні норми, традиції українського народу, культурні і статево-рольові стандарти поведінки;

– виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як найвищої цінності;

– формування практичних умінь і навичок поведінки у природі і соціальному середовищі;

– оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права;

– забезпечення первинними ціннісними орієнтаціями щодо природи, природоохоронної діяльності, культурної спадщини України, регіону, сім’ї;

– розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування із соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях;

– формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки.

– підвищення рівня готовності здобувачів освіти до засвоєння суспільствознавчого, історичного матеріалу в наступних класах шляхом уточнення, розширення і систематизації уявлень про окремі соціальні явища, про життя і традиції українського народу.

 

Освітня  галузь  «Здоров’я  i  фізична культура»    реалізується     навчальними     предметами    «Основи    здоров’я»   та «Фізична культура».

«Основи здоров’я»

        Основна мета  полягає у вихованні в здобувачів освіти свідомого ставлення до власного здоров’я як найвищої соціальної цінності, розвиток ортобіотичних практик: формування основ здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я, опанування навичками здоров’язбережувальної, безпечної для особистого здоров’я та здоров’я оточуючих поведінки.

       Завданнями курсу «Основи здоров’я» є:

 – формування в здобувачів освіти уявлень і понять про здоров’я людини та його ознаки, мотивації щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я;

 – забезпечення знань, умінь та навичок особистої гігієни та профілактика травматизму під час учбових занять, навчальної праці та відпочинку;

 – формування основ здорового способу життя та здоров’язбережувальної компетентності ;

 – навчання здобувачів освіти дотримуватися визначених програмою правил поведінки у разі захворювання;

 – ознайомлення школярів з впливом режиму дня, раціонального харчування, рухової активності та загартовування організму на здоров’я людини;

 – забезпечення знань, умінь, навичок безпеки життєдіяльності у школі, вдома, на вулиці та під час відпочинку;

 – виховання позитивних якостей особистості (співчуття, доброзичливості, охайності, дисциплінованості, обережності, уважності, спостережливості та ін.);

 – корекції порушень розумового та фізичного розвитку.

        Формування  навичок  здорового  способу  життя  та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу «Основи здоров’я» та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

«Фізична культура»

        Основною метою навчального курсу «Фізична культура» є:

 – формування умінь і навичок здорового способу життя,

 – гармонізація психофізичного розвитку та корекція його порушень,

 – всебічний розвиток особистості,

 – забезпечення оптимальної адаптації здобувачів освіти до фізичних і соціальних умов довкілля.

        Мета реалізується вирішенням наступних взаємопов’язаних завдань:

 – зміцнення здоров’я, сприяння гармонійному психофізичному розвитку здобувачів освіти;

 – розвиток функціональності та компенсаторних можливостей збережених аналізаторів;

 – попередження та корекція вад психофізичного розвитку, вторинних порушень;

 – формування достатнього рівня практичних умінь і навичок;

 – розвиток рухових якостей (витривалості, гнучкості, спритності, сили, швидкості); розвиток відчуття темпу та ритму;

 – мовленнєвий розвиток; збагачення та конкретизація активного та пасивного словника;

 – формування основ знань про особисту гігієну, здоровий спосіб життя, фізичне вдосконалення як невід’ємні складові загальної культури людини;

 – формування позитивної соціальної поведінки здобувачів: виховання морально-вольових якостей, комунікативних навичок, культури спілкування; формування адекватної самооцінки тощо.

 

Освітня галузь «Технології» реалізується через предмет «Трудове навчання».

«Трудове навчання»

        Метою “Трудового навчання” в початковій школі для дітей з інтелектуальними порушеннями є формування і розвиток в межах пізнавальних можливостей предметно-перетворювальної компетентності здобувачів освіти, яка дає можливість їм вирішувати предметно-практичні та побутові задачі, виконувати доступні види діяльності, пов’язані з найпоширенішими галузями народного господарства.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання наступних загальноосвітніх та корекційно-розвивальних завдань.

 До загальноосвітніх завдань відносяться:

 – ознайомлення школярів з основами трудового процесу;

 – формування техніко-технологічних знань, умінь та навичок трудових дій з дотримання безпечних прийомів ручної праці та економного використання матеріалів;

 – розвиток пізнавальних здібностей, формування елементів графічної грамоти;

 – набуття досвіду предметно-перетворювальної та побутової практичної діяльності, алгоритмів і способів предметно-практичних дій ручними техніками для оволодіння в основній школи доступними основами технологій;

 – виховання ціннісного ставлення до себе як суб’єкта предметно-перетворювальної діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їх професії, трудових традицій українського народу та інших народів світу.

       Корекційно-розвивальні завдання спрямовуються на забезпечення:

 – пізнавального розвитку (формування явлень про послідовність та поетапне виготовлення виробу з опорою на зразок та предметно-інструкційну карту; розв’язування в процесі трудової діяльності пізнавальних задач в наочно-дійовому та наочно-образному плані; формування умінь виконувати завдання на основі словесної інструкції з опорою на наочність, дотримання етапів діяльності (аналіз, планування та організація виготовлення виробу, самоконтроль);

 – мовленнєвого розвитку (на основі використання техніко-технологічної термінології у процесі розвитку зв’язного мовлення, формування умінь давати вербальний звіт про власну діяльність у вигляді фіксуючого, супроводжуючого та плануючого мовлення);

 – сенсомоторного розвитку (формування умінь визначати форму, розмір, колір, розташування деталей  предметів та їх властивостей, предметів на основі зорової, тактильної, слухової чутливості; розвиток дрібної моторики; навичок вправно володіти інструментами під час виконання практичних завдань);

 – особистісного розвитку (формування позитивного ставлення до праці, готовності доводити виконання трудового завдання до завершення; усвідомленої учбово-практичної діяльності, цілеспрямованості, організованості, охайності та інших важливих для праці якостей особистості).

         Основоположна роль у трудовому навчанні відводиться формуванню життєвої компетентності учнів, яка розглядається як здатність застосовувати на практиці знання, досвід, суспільні цінності, базові навички комунікації і соціально-побутової адаптації, набуті у процесі навчання та комплексної реабілітації.

 Освітня галузь«Мистецтво»  реалізується  навчальними  предметами  «Образотворче мистецтво»i «Музичне мистецтво».

 «Образотворче мистецтво»

        Головна мета полягає в художньо-естетичному розвитку здобувачів освіти  на основі досягнення освітньої (засвоєння елементарних художньо-естетичних знань і оволодіння графічно-практичними уміннями та навичками) і корекційно-розвиткової (сенсорний, інтелекту­альний, емоційний розвиток) цілей.

        Основними завданнями з образотворчого мистецтва у 2-4 класах є:

– Засвоєння елементарних основ образотворчого мистецтва й оволодіння графічно-практичними уміннями та навичками малювання з натури, декоративного малювання, за пам’яттю, уявою.

–  Корекція недоліків пізнавальної діяльності здобувачів освіти шляхом систематичного, цілеспрямованого розвитку вмінь: розпізнава­ти і визначати форму, будову, розміри та пропорції окремих час­тин, забарвлення, просторове розташування предметів у навко­лишній дійсності і в творах мистецтва; аналізувати, порівнювати (виявляти подібність і відмінність) предмети і явища, знаходити суттєві ознаки, встановлювати логічні зв’язки; визначати послідовність роботи під час малювання, здійснювати контроль за своєю роботою, адекватно оцінювати результати.

– Виправлення недоліків моторно-рухової сфери, розвито сенсорних здібностей.

– Формування уявлень про візуальне мистецтво, ознайомлення з його роллю в житті людей, образною мовою різні видів і жанрів мистецтва.

–  Розвиток адекватного емоційно-естетичного ставлення до предметів і явищ навколишнього світу і творів візуального мистецтва, інтересу до художньої творчої діяльності, здатності до сприймання, розуміння й відтворення художніх образів.

– Виховання у школярів основних моральних якостей осо­бистості, працелюбності, охайності, наполегливості, вміння працювати самостійно і в колективі.

       Змістові лінії освітньої галузі «Образотворче мистецтво»  реалізуються в процесі опанування художньо-естетичних знань, сприймання, розуміння й репродукування художніх образів та оволодіння графічно-практичними уміннями і навичками.

        Так, змістова лінія «Основи образотворчого мистецтва» передбачає ознайомлення молодших школярів із поняттєвим апаратом об­разотворчого мистецтва та вироблення на цій основі елементар­них образотворчих умінь і навичок.

        Змістова лінія «Образотворча діяльність» полягає в опану­ванні практичних дій під час відтворення здобувачами освіти художніх образів шляхом запровадження у практику навчання таких різновидів занять, як декоративне малювання та декоративно-прикладна діяльність, малювання з натури, тематичне малю­вання, ліплення.

        Змістова лінія «Сприймання візуального мистецтва та на­вколишньої дійсності» передбачає ознайомлення здобувачів  освіти з особ­ливостями різних видів і жанрів візуального мистецтва та його значенням у житті суспільства, сприймання навколишньої дійсності і мистецтва за художньо-естетичними законами, аналіз і оцінювання творів візуального мистецтва та художньо-тематичного матеріалу.

«Музичне мистецтво»

       Метою музичної освіти в початковій школі є формування і розвиток в здобувачів освіти комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування музичними цінностями та способами музичної діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду й емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва, а також формування елементарної музичної освіченості та культури як важливої і невід’ємної частини їхньої духовності у процесі сприймання та інтерпретації кращих зразків української та світової музичної культури.

       Ця мета конкретизується в основних завданнях, спрямованих на формування базових освітніх компетентностей та загальний естетичний розвиток здобувачів освіти:

 – введення здобувачів освіти у світ добра й краси, що є у музичних творах, засвоєння ними початкових знань про особливості художньо-образної мови музичного мистецтва;

 – розвиток чуттєво-емоційного сприйняття навколишнього світу крізь призму музичного мистецтва, прилучення учнів до животворного джерела людських почуттів і переживань, втілених у музиці;

 – збагачення емоційно-естетичного досвіду здобувачів освіти, підведення їх до осягнення художньо-образної суті музичного мистецтва в його найпростіших втіленнях;

 – сприяння розвитку образного мислення, уяви, загальних та музичних здібностей;

 – формування здатності до різних видів активної музично-творчої діяльності, опанування елементарними практичними вміннями та навичками;

 – формування універсальних (духовних, моральних, громадянських, естетичних) якостей творчої особистості;

 – виховання ціннісного ставлення до музичного мистецтва.

 

       Разом з метою та завданнями музичної освіти (освітніми, виховними та розвивальними) мають реалізовуватися специфічні завдання – корекція психофізичного розвитку дитини, а саме:

  – засвоєння елементарних основ музичного мистецтва та оволодіння практичними уміннями й навичками в процесі виконавської і творчої діяльності;

 – корекція недоліків пізнавальної діяльності здобувачів освіти шляхом систематичного, цілеспрямованого розвитку умінь слухати і визначати джерела музичних звуків, музичні інструменти, типи, жанри і форми музики тощо;

 – розвиток різних функцій мовлення дитини в процесі опанування виконавської і творчої діяльності;

 – виправлення недоліків їх моторно-рухової сфери в процесі музикування та виконання в русі;

 – розвиток емоційно-естетичного ставлення дітей до творів музичного мистецтва в процесі їх сприймання, розуміння та відтворення;

 – розвиток музично-сенсорних здібностей в процесі сприймання музики;

 – виховання основних моральних та комунікативних якостей особистості, в тому числі формування основ їх національної свідомості.

      Інваріантна складова навчального плану включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку здобувачів освіти, а саме:

 – розвиток зорового або слухового сприймання, мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами;

 – розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь i навичок комунікативної діяльності i творчості;

 – формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти;

 – створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток ïx самостійності та життєво важливих компетенцій.

        Корекційно-розвиткові заняття для дітей з інтелектуальними порушеннями:    

Мета: психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень дітей з інтелектуальними порушеннями.

  Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

 1. Формування особистісних якостей дитини, розвиток i корекція всіх психічних процесів, сприяння психологічної адаптації та соціальної реабілітації дітей.

 2. Розвиток та подолання порушень усного та писемного мовлення.

 3. Корекція та розвиток рухових порушень та недоліків фізичного розвитку, формування вмінь диференціювати рухи відповідно до ступеня мускульних навантажень, темпу рухів, підпорядкування рухів музиці.

       Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: розвиток мовлення, соціально-побутове орієнтування, лікувальна фізична культура, ритміка.

        Корекційно-розвиткові заняття проводять спеціалісти: вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, вчитель фізичної культури, вчитель музичної культури.

        При визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин, визначених Державними санітарними нормами та правилами, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстровані в Міністерстві юстиції У країни 14 березня 2013 р. за № 410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання i режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (a6o) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів»).

       Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

       Повноцінність початкової освіти забезпечується через реалізацію інваріантної, варіативної частин навчального плану та корекційно-розвиткових занять, які обов’язково фінансуються з відповідного бюджету.

       Години корекційно-розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти.

      Нормативи наповнюваності класів, виховних груп та поділ класів на групи під час вивчення окремих предметів встановлюються відповідно до наказу Міністерства освіти i науки України від 20.02.2002 № 128«Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня i виховних груп загальноосвітніх навчальних  закладів уcix типів та Порядку  поділу класів  на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи i при наповнюваності, меншій від нормативної, за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

 

Структуру  навчального  року:

І семестр розпочинається святом День знань  3 вересня і закінчується  28 грудня 2018 року;

ІІ семестр з 14.01.2019 року до 27 травня 2019 року.

Осінні канікули: з 29 жовтня до 4 листопада 2018 року.

Зимові канікули: з 31 грудня до 13 січня 2019 року .

Весняні  канікули:    З 25   до 31 березня 2019 року.

Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 830 до 1505 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи.

 

Режим роботи школи  

на 2018-2019 н.р.

 

  Підготов.-4 класи 5-10 класи
Підйом

Ранкова гімнастика

Ранковий туалет

Сніданок

Прогулянка

Підготовка до уроків

Навчальні заняття

Другий сніданок

Прогулянка, ігри

Обід

Денний сон

Підготовка домашніх завдань

Ігри. Відпочинок

Позакласні виховні заходи

Ігри. Відпочинок

Вечеря

Прогулянка перед сном

Вечірній туалет

Підготовка до сну 

Сон

7.00 – 7.05

7.05 – 7.15

7.15 – 7.55

7.55 – 8.15

8.15 – 8.25

8.25 – 8.30

8.30 – 13.15

10.10 – 10.30

13.15 – 14.00

14.00 – 14.30

14.30 – 15.30

16.00 – 17.00

17.00 – 17.30

17.30 – 18.00

18.00 – 19.00

19.00 – 19.30

19.30 – 20.00

20.00 – 20.30

20.30 – 21.00

21.00-7.00

7.00 – 7.05

7.05 – 7.15

7.15 – 7.35

7.35 – 7.55

7.55 – 8.20

8.20 – 8.30

8.30 – 15.05

11.15 – 11.35

15.10 – 15.30

16.00 – 18.00

18.00 – 18.30

18.30 – 19.00

19.00 – 19.30

19.30 – 20.00

20.00 – 20.30

20.30 – 20.50

20.50-21.00

21.00-7.00      

      

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних i внутрішньо предметних зав’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних i організаційно-методичних. Ïx використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення ïx в нові ситуації.

       Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, які надавач освіти організовує у межах уроку або в позаурочний час.

       Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм i методів навчання надавач освіти визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи         водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.    

  Система      внутрішнього забезпечення   якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей).

  Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь i навичок здобувачів освіти, розробка рекомендацій щодо ïx покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

        Освітня програма початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Зміст освітньої програми   формує у школярів   такі ключові компетентності:

–        володіння державною мовою; що передбачає елементарні уміння та навички (в межах мовленнєвих можливостей) усно і письмово висловлювати свої думки, усвідомлення ролі мови для спілкування та культурного самовираження;

–        можливість спілкуватися рідною мовою (в межах пізнавальних можливостей), що передбачає використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади;

–        математичну компетентність, що передбачає застосування (в межах пізнавальних можливостей) математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;                                                                                                                                                              –        компетентності у галузі природничих наук, що передбачають формування пізнавального досвіду, прагнення самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

–        соціально-трудову компетентності, що передбачають формування трудових умінь та навичок, що забезпечують подальшу здатність до успішного опанування основ професійно-трудової діяльності, набуття навичок практичної життєдіяльності;

–        екологічну компетентність, що передбачає сформованість уявлень щодо екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання та збереження природних ресурсів;

 –       інформаційно-комунікаційну компетентність, що передбачає опанування елементарними основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, можливість безпечного використання інформаційно- комунікаційних засобів у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

–        навчання впродовж життя, що передбачає опанування життєво необхідними базовими уміннями і навичками, що сприятимуть подальшій соціальної адаптації та інтеграції в суспільство;

–        громадянську та соціальну компетентності, які передбачають уміння діяти (в межах своїх можливостей) в життєвих ситуаціях, ідентифікувати себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

–        культурну компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості, формування навичок культури поведінки в соціумі;

–        основи фінансової грамотності, що передбачає формування уявлень про грошові одиниці, необхідні для здійснення та організації побутової життєдіяльності, залучення до сфери соціально-побутової та елементарної економічної діяльності.

 

       На основі освітньої програми, складено навчальний план згідно з наказом МОН України від 25.06.2018 року № 693 (таблиця 14).

Освітня програма оприлюднюється на сайті школи-інтернат   http://www.ivanivschoolinternat.in.ua.

 

 

 

 

 

 

Погоджено і схвалено                                                                         ЗАТВЕРДЖУЮ

педагогічною радою                                                                           Директор Іванівської

протокол №4                                                                                       спеціальної загальноосвітньої

від 30.08.2018                                                                                     школи-інтернат

                                                                                                           ___________Л. Рибочка

                                                                                                           «31» серпня  2018 року

 

 Навчальний план

Іванівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Калинівського району Вінницької обласної Ради для дітей з для з інтелектуальними порушеннями

на 2018-2019 н.р.

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень  у класах
2 3 4 Разом
Мови і література Українська мова 4 4 4 12
Літературне читання 3 3 3 9
Математика Математика 4 4 4 12
Природознавство Природознавство 2 2 2 6
Суспільствознавство Я  у світі 1 1 2
Здоров’я і фізична культура Фізична культура 2 2 2 6
Основи здоров’я 1 1 1 3
Технології Трудове навчання 2 2 2 6
Мистецтво Музичне мистецтво 1 1 1 3
Образотворче мистецтво 1 1 1 3
Разом 20 21 21 62
Корекційно-розвиткові заняття Розвиток мовлення 4 4 4 12
Ритміка 1 1 1 3
Лікувальна фізкультура 1 1 1 3
Соціально-побутове орієнтування 2 2 2 6
Додатковий час на навчальні предмети

 

Сходинки до інформатики 1 1 1 1

Наказ МОН України  від  25.06.2018  № 693 (таблиця №14)

Заступник директора з навчально-виховної роботи                                        Т. Ткачук

Пошук
Архіви